Сергій СУРМАЧ (с.Олександрівка, Красногвардейского р-ну, Крим)

Автору книги «Домик у моря»

на чорного моря

мигткім моніторі

цей фільм майже порно

в обіймах медуз

піддайся спокусі

купися безвусо

на мікро-рейтузи

і блюзочок блюз

піддайся спокусі,

мов Кшиштоф Зануссі

у кадрах ілюзій

алюзій та ін….

а де твої друзі?

либонь на Тартузі

з сережками в усі

в туманах таїн

мертвотної ери

вовки-флібустьери

із есесесеру

фігня-матросня

гламурні і модні

галімі й голодні

на цім мілководді

сучасного дня

піддайся спокусі

пожитки спакуй всі

рви пасок на пузі

і – гайда туди

де томік – умора

де комік у морга

де домік у моря

живої води

ПЕРЕДВИРІЙНЕ

осінь заграє відльоту прелюди

на форте’яно туманних безлюдь

ти не лякайся – мене там не буде

ти не надійся – мене там не ждуть

я ще сягну золотих асигнацій

в грішній нірвані де ванна й камин

буду втикати у трансі трансляцій

буду сидіти на трамі новин

листя берілій і Ліст с Берліозом

і павучка інтернетова нить

може когось і простить оця осінь

може ця осінь когось і проспить

МОРОСІНЬ

море спить

і не спиться йому восени

трохи млості і трохи стриптизу

зливши плюскоти літа в зітхання луни

в вальси зорь і молюсків під бризом

море – ось воно

темне і тепле мов хміль

у туманах – оманах оптичних

усіма гекзаметрами еллінських хвиль

навіває на мене античність

моря морок

вповзає тюленем на мол

в сурах сутінок схлипне на ідиш

наобіцяне

і неминуче як морг

що його і конем не об’їдеш

але море вважай незрадливе в кінці

з ним так звично

фантасмагорично

коли змиє із пляжів свої камінці

і тебе мов камінчик покличе